Я перебрав кілька можливих варіантів і вибрав UcoZ. Легкий в управлінні, дає непоганий вибір шаблонів. Створений, щоправда, лиш півроку, але з сучасним розумом.

Я ніде не приховував, що то є російська сервісна система. У мене є посилання на цю систему. Вони мені, власне, й не заважають. Грошей я їм не плачу. Реклама, яка проходить стрічкою, в основному для росіян, а тому на мені вони нічого й не заробляють. Тож не дуже ми й працюємо на москалів.

Мету створення сайту я потрохи досягаю. Не вийшло ще те, що задумав, але для початку годиться. Дещо навіть перевершило мої сподівання.

Щодо того російський сервер чи неросійський, то в Інтернеті поняття національний сервер не існує. Яким би він національним сервером не був, основніший все одно за кордоном.
Між іншим, WordPress є не більш національним, ніж інші.

І ще одна примітка. Яка різниця через чий рупор кричати, головно, щоб тебе почули!!!
Так ми розговорилися і ратуємо за відродження націоналізму, я відстоюю необхідність приєднання до НАТО (поки ще не пізно), необхідність просування до ЄС. І ми можемо бути почутими. ВерКА десь зі Сходу України, та й то почула і щось там з нами сперечається. Хіба це не досягнення хоч якоїсь мети?
І кому яке діло до того, що UcoZ російський, якщо він дозволяє нам розвивати далеко не російські ідеї.
UcoZ - це лише інструмент (російський, але лише інструмент), яким ми користуємося і все!

Владимир Мирославович! Это звучить както унизительно для меня.

А, Миллиардер, продолжает подтверждать мысль, что он не националист, а агрессивный шовинист.

Добавлено (04.01.2008, 11:55)
---------------------------------------------
А были бы мы объдинены в Киевскую Русь и не говорили бы мы об этом сайте как о чужеземном.
Я сегодня расширю материал в Блог\Роздумах про Киевскую Русь. Почитайте. Но станьте на мою точку зрения и попробуйте почитать без шовинистических комплексов.

приклад - сайт нашого інституту на рідному чернівецькому сервері. Результат - назріла необхідність видавати медалі тим, кому все ж пощастило туди зайти.... А на цей сайт - без будь-яких проблем!

З таким же успіхом можна спитатися, чого наші підприємства мріють виставляти акції на Лондонській біржі, а не на нашій ПФТС - тоді ж заробляють британці.... І навряд чи у Вас на кухні стоїть мікрохвильовка українського виробника.... Чи газ у Вас з власної свердловини?... Якщо Україна не може чимось одним забезпечити, то це не значить, що потрібно користуватись своїм - неякісним, відсталим - але своїм. Де раціоналізм?

У вас обох з ВерКАю є цілком тверда основа: на жаль це - марксистсько-сталінський світогляд. Ви обоє так і не зрозуміли, що особистість і її інтереси головні в цьому житті.
Не колективні потреби, а саме потреби окремої особистості треба задовільняти.
Не людина створена для суспільства, а в суспільство вона об"єднується, щоб задовольнити свої потреби.
Тепер ера морально-етичного маркетингу в економічних відносинах, а не ера виробництва і ФОПСТИЗУ.
Робити ставку на власне матеріальне виробництво в наш час - це навіть не марксизм, а фізіократизм!
Ви ще скажіть, що найголовніше в економіці - це розвинути важку промисловість разом з машинобудуванням і ми відразу впремося в 30-тих роках минулого століття.

Щодо особистості і її інтересів, то називається це простим словом - демократія. Фактично я виступаю за антидемократичні цінності і маю на це ряд вагомих причин, які базуються на природі людини. От є певні інтереси конкретної людини. І є інтереси іншої людини. Все ніби добре, але до того моменту поки ці інтереси не перетнуться і не ввійдуть у суперечність. Що тоді робити? Демократи розводять руками... Коли ж дві людини ставлять інтереси спільноти вище над власними, такого антагонізму не виникає.

Я виступаю категорично проти демократичного режиму на Україні, бо він є руйнівним для державності по своїй суті. Демократію придумали в США, як у федеративному суспільстві. Тож демократичний режим неминуче призведе до руйнування унітарності України, до перетворення її у федеративну країну. Виходячи з демократичних цінностей, нам потрібно вводити москальску мову другою державною, відкрити кордони для негрів, арабів, азіатів і всіх інших.

Наслідком демократії є лібералізм, який виховує слабку людину, духовно і фізично. Історія показала, якою небезпечною є демократія. Яскравий приклад: грушевські, винниченки... Все це призвело до зниження обороноздатності, до Крутів і продовжується і зараз. Як називати те, що зараз відбувається, коли чиновники доводять армію до банктутства, щоб віддати її до рук НАТО? Віддали ядерну зброю, приватизовують стратегічні підприємства, чи не з демократичних цінностей вони виходять? Звісно ж з них.

Ідеологія націонал-соціалізму полягає в тому, що у авторитарному суспільстві кожен займає своє місце, яке є природнім для людини - вона отримує задоволення від життя, бо робить те, для чого призначена. Таким чином, інтереси людини враховуються і ніяких проблем не виникає.

Крім того, демократія суперечить самому духу Української Нації.

Щодо марксисько-сталінського світогляду, то не бачу ніякого зв'язку з інтернаціоналізмом і націоналізмом. Навпаки, та держава боролася з усілякими проявами націоналізму, протиставляла йому комунізм. А що держава була тоталітарною, то воно ніби вважалося перехідним і необхідним етапом для побудови комуністичної країни. Взагалі, той режим не мав ніякого відношення до комунізму, звідки слідує, що то була ширма, щоб сховати правду - окупацію України Москвою. Це була звичайна окупація і не має значення, яку ідеологію сповідує держава-окупант, бо щоб тримати Націю в покорі, необхідно використовувати жорсткі тоталітарні методи.

Добавлено (17.02.2008, 02:05)
---------------------------------------------
Коли людина ставить власні інтереси над інтересами Нації, це призводить до таких явищ, як зрадництво, корупція, власне збагачення, олігархія, брехня, страх за власну шкуру. Демократія надає негативного відтінку таким словам, як війна, держава, Нація. Це згубна ідеологія, яка мені, особисто, дуже неприємна.

Добавлено (19.02.2008, 21:24)
---------------------------------------------
До речі, щодо літератури по демократії, пропоную прочитати книжечку "Націократія" М.Сціборського, яку легко можна купити у Чернівцях. Перший розділ цієї книжки так і називається - "Демократія", де чітко описано, що воно таке, як виникло і до яких наслідків призводить. Книжка видана у 1935р. в Парижі і до здобуття незалежності ретельно приховувалася від людей.

Я не те, що лиш думаю так, а й багато що й знаю. Звісно, що я не мав на увазі комуністично-пролетарську ідеологію, а марксистсько-сталінську теорію відтворення в економіці. Зауважу, що тут немає категорії "ленінська теорія", бо під кінець життя Ленін (будучи ірраціоналом) змінив своє бачення соціалістичної експропріації.
Тому усі ті заперечення, які давалися з позиції націоналізму не маю сенсу, бо я не писав про національну ідею.
Тобто ми сперечаємося на паралельних курсах хоч і з протилежними векторами.

Є така молода психологічна наука соціоніка, яка бачить в основній масі українців інтуітивно-етичних типонімів (як екстравертних, так і інтровертних). А це означає, що поголовна маса української нації є ірраціоналами, і тому демократія не тільки не суперечить їхньому духу, а є природною потребою.
У той же час дуалами такої нації є сенсорні і логічні інформаційно-метаболічні типоніми. Це такі, як княгиня Ольга, князі Святослав, Володимир, Данило Галицький, провідники Богдан Хмельницький, Максим Кривоніс, Іван Богун, Степан Бандера. З сучасних це - Кучма, Юля Тимошенко, Луценко, Яценюк, Тягнибок, Турчинов, Томенко, Янукович. Саме в таких особистостях більшість українців хоче бачити героїв, саме таких особистостей вони хочуть мати своїми провідниками, саме за такими особистостями вони йдуть. Проблема лиш в тому, що нація ділиться і йде за ними порізно - споконвічна українська проблема "багатогетьманства". Що ще раз підтверджує ірраціональність української нації, а відповідно її демократичність, хоч і любов до "твердої руки". Чітко виражені раціональні німці чи японці на "багатогетьманство" не "страждають".

Щодо Сціборського, то брався читати його, але в нього було надто суб'єктивне мислення, через що мало доказове, а тому мало цікаве. Те вчення відстало від сучасного розвитку суспільної науки. Коротше кажучи, то в нього не наука, а просто думка окремої людини, яка має право на життя як таке мислення, та не може братися як науковий аргумент.

Щодо Ваших слів про суперечку на паралельних курсах, скажу, що не відділяю економіку від політики, тобто від ідеології, не роблю з неї щось окреме і незалежне. Економіка в моєму уявленні є наслідком політики і, відповідно, ідеології. Тобто, сучасну економіку я не вважаю досягненням економічної науки, а лише наслідком ідеології лібералізму, яка нав'язується сильними світу цього. Таким чином, не можна говорити, що ідеологія одна, а економічні методи інші, мовляв, економіка діє за своїми законами.

Більше того, я знаю поважних людей, які стверджують, що сама економіка, як і гроші, були придумані в результаті ідеології - щоб керувати всім світом. Вони кажуть, що це придумали жиди для так званої жидівської світової окупації.

Щодо багатогетьманства, то причину цьому бачу не у внутрішньому світогляді українців, а в зовнішньому чиннику. Україна була окупована протягом баготьох років різними країнами, у тому й причини. Якщо дивитися на стан справ під кутом зору "маємо те, що маємо", то, дійсно, демократія нам підходить найкраще. Але треба розуміти, що ця демократія зруйнує націю, а отже й державу. Чи хочемо ми цього?

Я й кажу, що сперечаємося на паралельних і при цьому протилежних курсах. Ти чомусь вважаєш, що політика робить економіку, а я вважаю, що в основі будь-яких людських відносин є обмін (у філософському розумінні, а не в базарному). Більше того, самі відносини є обміном. А обмін може відбуватися тільки на основі відносин володіння.
Саме від того чим володієш ти і чим володію я (ресурсами, інформацією) залежать наші відносини. Якщо ти володієш тим же, чим і я, то у мене немає потреби в тобі, а тобі в мені. Але якщо ми володіємо різним ресурсом, а потреби маємо в кожному ресурсі, то починаємо стосунки.
Не ми керуємо потребами, а потреби керують нашими діями щодо їхнього задоволення. Іншими словами, не ідеологія породжує потреби, а потреби породжують ідеологію.
Щоправда, є і зворотній вплив ідеології. Якщо ця ідеологія йде в руслі з економікою, то суспільство розвивається, а якщо ідеологія противиться природі економіки, то суспільство попадає в застій і приходиться робити нові революції на основі нових ідеологій.
Комуністи клали суспільство з ніг на голову і тому не прижились.

Якраз ідеологія лібералізму є наслідком досягнень економічної науки, яка розпізнала природу економіки і запропонувала людині якнайменше заважати тій природі, бо буде те, що з комуністичною штучною ідеологією.

Добавлено (08.03.2008, 02:38)
---------------------------------------------

Перед тим, як відкрити цю сторінку, я ніби передчуваючи, що Ви це скажете, виставив невеличку статтю Б.Березовського у цьому розділі, тема "Цікаві статті і книги". Там він принципово ставить пинання - що визначає наше життя - об'єктивна і незалежна від людини матерія чи все ж таки відношення людини до світу.