Оце зараз думаю, які в мене є страхи. І от дивна ситуація - хочу написати якийсь страх, але одразу ловлю себе на думці, що цього не боюся. Чи то я сам себе хочу переконати, чи сам собі дорікаю?

Одним словом, страх - штука динамічна - від дитинства до старості одні страхи зникають, з'являються нові. Страх - то є частина нашого життя. На ньому тримається будь яке суспільство.

Страхи напряму пов'язані з нашими бажаннями. Тобто, коли ми чогось хочемо, то виникає страх від того, що в процесі досягнення цього можуть виникати труднощі.

В сучасному суспільстві, страх - суспільне явище. Особисті страхи перед природньою небезпекою зникли. Зі впевненістю можна сказати, що все, чого люди по справжньому бояться, є позор, стид, ганьба. А, так як я вже казав, страх пов'язаний з бажаннями, то однозначно всі ми хочемо визнання з боку інших людей.

Таким чином, щоб позбутися страху, треба позбутися бажань. Людина, яка нічого не хоче, нічого не боїться. Якщо ви не хочете отримати п'ятірку, то не боїтеся отримати двійку. Якщо не хочете жити, то не боїтеся померти. Якщо не хочете працювати, то не боїтеся втратити роботу. Не хочете грошей, не боїтеся їх втратити. Не хочете, щоб ваші друзі поважали вас, не боїтеся позору перед ними.

Якщо ви відчули страх, важливо усвідомити це. Сам факт усвідомлення страху, як такого, в згачній мірі знімає його, бо страх, по суті, несвідоме явище - людина ніколи не розуміє, що боїться. Коли усвідомили, то потрібно ставити перед собою запитання - чого ви хочете, яке бажання викликало страх? Зазвичай, в повсякденному житті, це легко зробити. Але інколи бувають важкі клінічні випадки, тоді без сторонньої допомоги не обійтися.

Наведу приклад, який я читав. Жінка звернулася до психолога з проблемою великого страху (фобії) перед ножами - будь якими - кухонними, для полювання, перочинними і т.д. В процесі спілкування виявилося, що в неї є маленька дитина в яслах від чоловіка, який вже помер. Тепер в неї є новий чоловік, за якого вона планує вийти заміж. Але перешкодою для створення цього шлюбу є її дитина від колишнього чоловіка. Таким чином у неї виникло несвідоме бажання зарізати цю дитину, щоб вона їй не заважала. Від цього виник страх перед ножами. Така новина, повідомлена психологом, була для неї шоком. Проте, вона змушена була визнати, що так воно і є. Усвідомлення страху і розуміння його причини стало першим кроком до того, щоб його позбутися. Далі перед нею постало завдання позбутся бажання, яке викликало страх, вийти заміж за цього чоловіка. Так як вона чітко розуміла, що дитина для неї - найважливіше і все, що відбувалося, було несвідомим, було прийнято рішення не виходити заміж. Тоді страх повністю пропав.

Таких прикладів можу навести багато, бо в свій час мені було цікаво читати про це. Головне, що потрібно зрозуміти, причиною страху є бажання. Невеличких страхів - невечке бажання, фобій - сильні бажання.

В якійсь темі я писав про те, що метою нашого життя, є усвідомлення того, чого ми хочемо. Якщо будемо йти до того, чого справді хочемо, наше життя буде справді щасливим і успішним. В цьому плані, страх - дуже хороша штука. Це подарунок природи, про який ми і не підозрюємо. Адже аналізуючи свій страх, можна дізнатися чого ми хочемо!!!

Любят они ее, то пускай себе любят. Думаю, что еще больше этот памятник любят турагентства. Будет куда водить туристов и зарабатывать конкретные деньги.

не хочу Вас Verka ображати! Послухайте пісню Бумбокс - Ким ми були, там звучать такі рядки "Наполеонівські плани у растамана"! Ваші плани цілком співпадають "Швидко спалахують, мить і вони згасають"

логічний вивід.. ВерКА - растоман

без образ то я шуткую

Київська Русь буде на зразок СРСР. Такою величезною країною "русичі" керувати не вміють, тому смислу створювати немає. Краще просто розумно співпрацювати. А Росія не принижує націю, а просто ставиться як до конкурента в економічному плані - а звідси вже антиукраїнська пропаганда (для цікавості, подивіться російський телеканал, будь-які новини з України - яки висвітлюють в нас, і як в них) і втовкмачування в голови росіян, що ми "bad guys". Такі вже росіяни - груба робота без європейської витонченості.

цілком погоджуюсь, що та мрія в чомусь утопічна і безглузда... то якби моя суб"єктивна думка
але не варто так вороже відноситись до росіян.... тобто нащо плювати в колодязь з якого нам ще пити воду

Добавлено (02.02.2008, 23:03)
---------------------------------------------

ну це вже крайності - СРСР... і чому відразу СРСР. чому не скахати, що на зразок ЄС???????

на рахунок співпраці на 100% погоджуюсь

Не знаю варто чи не варто? але знаю одне, що помиї я не пью!