Програма курсу

Перший семестр\триместр

Змістовий модуль 1.

Міжнародна економіка як об’єкт дослідження і вивчення

Тема 1. Загальне ознайомлення з курсом

"Міжнародна економіка” як наука і як навчальна дисципліна. Система суспільних відносин і місце в ній економічних відносин. Міжнародні економічні явища і процеси як об’єкт дослідження науки "Міжнародна економіка”. "Міжнародна економіка” як навчальна дисципліна. Предмет курсу "Міжнародна економіка”. Мета і завдання курсу. Місце курсу в системі економічних наук і навчальних дисциплін. Методи пізнання міжнародних економічних явищ і процесів.

Інформаційно-методичне забезпечення курсу. Теоретико-методологічна література: монографії, підручники, посібники, довідники. Періодичні видання. Рекомендації щодо пошуку інформації, підбору базової літератури, користування додатковою літературою.

Будова та методологія вивчення курсу. Особливості викладу курсу. Логіка побудови курсу. Загальна характеристика розділів і тем курсу. Хронологія виникнення форм міжнародних економічних відносин. Формула економічного кругообігу в міжнародній економіці. Основні особливості категорій МЕВ. Рекомендації щодо вивчення курсу. Рекомендації щодо ведення конспектів. Настанови щодо основних "правил гри” при вивченні курсу.

Тема 2. Взаємозв’язок понять: міжнародний поділ праці, світове господарство, міжнародні економічні відносини

Міжнародний поділ праці. Суть суспільного поділу праці. Форми суспільного поділу праці. Суть міжнародного поділу праці. Суспільний поділ праці і міжнародний поділ праці. Фактори розвитку міжнародного поділу праці.

Світове господарство. Огляд основних визначень світового господарства (СГ) і його структури. Діалектичне поєднання понять: національний та світовий ринок. Еволюція, закономірності й особливості розвитку світової економічної системи. 

Система міжнародних економічних відносин. Міжнародні економічні відносини як система. Система МЕВ як частина загальної системи економічних відносин і як частина системи міжнародних відносин. Основні визначення суті МЕВ. Структура МЕВ. Форми і види МЕВ. Рівні існування та розвитку МЕВ. Суб’єкти МЕВ. Держава як особливий суб’єкт МЕВ. Основні характеристики МЕВ. Зовнішньоекономічна діяльність і міжнародні економічні відносини. Особливості структури зовнішньоекономічної діяльності. МПП, СГ, МЕВ: співставлення, зв’язок, взаємозалежність.

Тема 3. Середовище МЕВ

Суть і структура середовища МЕВ. Філософський зміст категорії "середовище”. Середовище МЕВ як система умов і факторів існування міжнародних економічних зв’язків. Специфіка аналізу й оцінки середовища МЕВ. Структура середовища МЕВ. Внутрішнє середовище. Зовнішнє середовище. Інфраструктура МЕВ. Особливості підходу до визначення інфраструктури через поняття "середовище”.

Природно-географічне середовище. Різноманітність природних умов і їхній вплив на МЕВ. Взаємозв’язок біосфери, ноосфери, антропосфери, техносфери і МЕВ. Нерівномірність розташування природних ресурсів у світі. Клімат як фактор зовнішнього впливу на МЕВ. Географічне середовище. Роль величини території країни в розвитку її зовнішньоекономічної діяльності. Поняття геополітичного місця розташування (країни, регіону).

Політико-правове середовище. Особливості взаємодії політики й економіки у світовому господарстві. Політичні інтереси країн, груп країн, регіонів. Інституціональне забезпечення МЕВ. Міжнаціональні та наднаціональні органи регулювання МЕВ. Міжнародні організації: їхня систематизація і роль. Принципи розвитку МЕВ. Загальні принципи МЕВ. Специфічні принципи МЕВ.

Економіко-технологічне середовище. Особливості економіко-технологічного середовища. Середовищний аспект нерівномірності розвитку світової економіки. Критерії типології країн світу: рівень економічного розвитку, ефективність використання економічних ресурсів, народногосподарські структури і моделі економічного потенціалу, місце у світовому господарстві, демографічний та інтелектуальний потенціали тощо. Різниця в рівнях кваліфікації робітників як фактор МЕВ. Рівень доходів населення і рівень споживання. Основні фактори посилення економічної взаємозалежності країн: спільність конкретних економічних інтересів і глобальні проблеми людства.

Культурно-ментальне середовище. Особливості визначення культурно-ментального середовища. Суть і структура фізіологічної поведінки людини. Соціальна людська поведінка та її основні характеристики. Мотивація до праці як фактор міжнародної трудової міграції. Національні традиції і МЕВ. Вплив релігії на глобальний економічний розвиток. Мовні та немовні комунікації в міжнародних економічних стосунках. Роль моральних та етичних факторів у розвитку міжнародних економічних взаємин. Менталітет і МЕВ. Культура й уподобання в розвитку МЕВ. Вплив культурно-ментальних факторів на міжнародні переговорні процеси.

Тема 4. Еволюція теорії міжнародної економіки

Давні теорії міжнародної економіки. Загальна характеристика моделей розвитку МЕВ. Меркантилізм. Фізіократизм як апологія антиміжнародного розвитку економіки. Теорії абсолютних і порівняльних переваг (витрат), їхній розвиток і модифікація. Теорема "Гекшера-Уліна (Гекшера-Оліна)”. "Парадокс Леонтьєва”.

Новітні концепції розвитку світової економічної системи. Сучасний вигляд теорії порівняльних переваг. Моделі міжнародного руху капіталу. Модель монополістичних переваг. Специфіка теорії життєвого циклу продукту на світовому ринку. Модель технологічного розриву. Модель інтерналізації. Еклектична парадигма Даннінга. Теорія втечі капіталу. Модель економії на масштабі. Теорія конкурентної переваги націй (країн).

Змістовий модуль 2.

Інвестиційно-виробничі форми МЕВ

Тема 5. Міжнародні фінансово-кредитні відносини

Міжнародний рух капіталів. Суть міжнародних фінансово-кредитних відносин. Міжнародна міграція капіталів. Підприємницький і позичковий капітал. Суть і причини експорту капіталу. Цілі і форми експорту капіталу та його імпорту. Прямі та портфельні інвестиції. Іноземні інвестиції: користь і проблеми. Масштаби, структура і динаміка міжнародного руху капіталів. Міжнародна економічна допомога.

Світовий ринок позичкових капіталів. Суть світового ринку позичкових капіталів (СРПК). Формування і розвиток світового ринку позичкових капіталів. Економічнозмістова структура СРПК. Інституціональна структура СРПК. Основні кредитори, посередники та споживачі капіталів на СРПК. Географічна структура. Основні міжнародні фінансові центри, передумови їхнього виникнення й особливості функціонування. Євроринок: суть, структура та особливості функціонування. Євровалюта. Євродолар. Єврооблігація.

Міжнародні кредитні відносини. Суть і функції міжнародного кредиту. Класифікація кредитів. Умови кредитування. Основні напрямки кредитування. Кредитоспроможність країн світу. Кредитні ризики. Найрозповсюдженіші види фінансового кредитування. Роловер. Стендбай. Синдиковані позики. Міжнародні облігаційні позики. Розширене кредитування.

Міжнародні фінансово-кредитні організації. Суть і структура міжнародної фінансово-кредитної системи. Група Світового Банку. Міжнародний Банк Реконструкції та Розвитку. Міжнародна Асоціація Розвитку. Міжнародна Фінансова Корпорація. Багатостороннє Агентство Гарантування Інвестицій. Міжнародний Центр Розв’язання Інвестиційних Спорів. Банк Міжнародних Розрахунків. Азійський Банк Розвитку. Африканський Банк Розвитку. Міжамериканський Банк Розвитку. Європейський Банк Реконструкції та Розвитку. Чорноморський Банк Торгівлі та Розвитку. Паризький клуб. Лондонський клуб.

Тема 6. Світовий ринок трудових ресурсів

Загальні закономірності розвитку світового ринку трудових ресурсів. Суть міжнародних трудових відносин. Суть і структура світового ринку трудових ресурсів. Особливості динаміки професійної структури та форм зайнятості економічно активного населення країн світу. Причини формування надлишків робочої сили в одних країнах чи регіонах і дефіциту трудових ресурсів в інших. Особливості динаміки професійної структури та форм зайнятості економічно активного населення країн світу. Ускладнення технологій як фактор зростання потреби в спеціалістах високої кваліфікації. Світові проблеми безробіття.

Основні тенденції розвитку сучасних міжнародних міграційних процесів. Співвідношення понять: міграція населення, міжнародна міграція і міжнародна міграція трудових ресурсів. Обертова і необертова міграція. Суть, причини і види міжнародної трудової міграції. Структура світової системи міграційних процесів. Основні експортери та імпортери трудових ресурсів. Соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції. Світовий ринок спеціалістів високої кваліфікації і проблеми "відпливу умів”. Проблеми соціального захисту іммігрантів і прояви дискримінації щодо них.

Регулювання міжнародних міграційних процесів. Міжнародне адміністративно-правове й економічне регулювання. Одно-, дво-, багатосторонні угоди щодо регулювання міграційних процесів у рамках інтеграційних угруповань і між окремими країнами. Програми стимулювання еластичності ринку праці та забезпечення зайнятості населення. Роль міжнародних організацій у регулюванні міграційних процесів. Завдання, структура і основні напрямки діяльності Міжнародної Організації Праці. Завдання, структура і основні напрямки діяльності Міжнародної Організації з Міграції (IOM).

Тема 7. Міжнародне науково-технічне співробітництво

Суть і структура міжнародного науково-технічного співробітництва. Визначення суті міжнародного науково-технічного співробітництва (МНТС). Особливості загальної структури МНТС. Міжнародні форми передачі технологій. Необхідність обміну науково-технічними документами, патентами, ліцензіями, технологіями. Пріоритетні напрямки розвитку МНТС.

Інтелектуальна власність і структура МНТС. Визначення суті інтелектуальної власності. Об’єкти інтелектуальної власності. Know-how як нові знання. Науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки. Правовий захист інтелектуальної власності. Патентування: доцільність, значення, межі, міжнародний аспект. Основні критерії патентоспроможності винаходу. Права володаря патенту. Поле дії патенту. Причини відмови від патентування. Розбіжності правил патентування на міжнародному рівні.

Міжнародне науково-технічне ліцензування. Суть ліцензування. Міжнародна ліцензійна угода та її види. Види ліцензійних винагород. Доцільність продажу технологій. Об’єкти міжнародного ліцензування. Структурні зміни світового ринку ліцензій. Фактори попиту і пропозиції на світових ринках ліцензій.

Міжнародний інжиніринг. Суть інжинірингу. Структура міжнародних інжинірингових послуг. Спеціалізація інжинірингових фірм. Види інжинірингу. Міжнародна торгівля інжиніринговими послугами. Основні тенденції розвитку світового ринку інжинірингових послуг.

Міжнародні міжвузівські наукові та навчальні стосунки. Основні форми обміну науковими знаннями у світі. Різноманітність видів зв’язків між вузами різних країн. Міжнародні наукові конференції. Обмін спеціалістами, вченими, аспірантами, студентами. Міжнародні стосунки на рівні середніх учбових закладів.

Регулювання у сфері МНТС. Міжнародні організації, угоди і програми, що діють у сфері МНТС. Координаційні міжнародні програми спільних наукових досліджень.  Роль ЮНЕСКО в налагодженні наукових і культурних зв’язків між різними країнами і регіонами світу. Світова Організація Інтелектуальної Власності.

Тема 8. Міжнародне виробниче співробітництво

Загальний підхід до визначення суті міжнародного виробничого співробітництва. Суть міжнародних виробничих відносин. Міжнародний поділ праці як основна умова існування і розвитку міжнародного виробничого співробітництва. Діалектичне співвідношення міжнародної спеціалізації виробництва і міжнародної кооперації виробництва. Основні форми і напрямки розвитку міжнародного виробничого співробітництва.

Міжнародна спеціалізація виробництва. Суть міжнародної спеціалізації виробництва (МСВ). Структура МСВ. Міжгалузева міжнародна спеціалізація. Внутрігалузева міжнародна спеціалізація. Форми та види внутрігалузевої міжнародної спеціалізації. Територіальний аспект вивчення системи МСВ. Вертикальний розтин системи МСВ. Основні показники міжнародної спеціалізації країни, регіону, галузі. Коефіцієнт відносної експортної спеціалізації. Експортна квота. Значення МСВ в розвитку світового господарства.

Міжнародна  кооперація виробництва.  Суть міжнародної виробничої кооперації (МВК). Основні ознаки МВК. Класифікація МВК. Основні методи налагодження МВК. Розробка і виконання спільних програм. Підрядне кооперування. Спільне виробництво. Договірна спеціалізація. Інтегративне кооперування.

Міжнародне спільне підприємництво. Суть міжнародного спільного підприємництва. Суть міжнародного спільного підприємства. Юридичний статус МСП. Класифікація міжнародних спільних підприємств (МСП). Міжнародна практика створення та діяльності МСП. Досвід посткомуністичних країн у створенні МСП. Фактори розвитку міжнародного спільного підприємництва. Проблеми створення і функціонування МСП в посткомуністичних країнах.

Транснаціональна кооперація. Суть, еволюція, організаційна структура і система управління транснаціональних компаній (ТНК). Семантика поняття транснаціонального бізнесу. Особливості природи транснаціональної компанії. Особливості природи мультинаціональної компанії. Особливості процесів інтернаціоналізації та транснаціоналізації діяльності фірм. Основні риси ТНК. Тенденції розвитку транснаціонального бізнесу. Роль ТНК в розвитку країн метропольного базування і в розвитку економік країн, що розвиваються. Особливості підходів до наддержавного регулювання діяльності ТНК у таких організацій, як ООН і ОЕСР.

Міжнародне енергетичне співробітництво. Особливості сучасного етапу розвитку світового паливно-енергетичного співробітництва. Основні напрямки розвитку НТП в енергетичній сфері. Структура світового споживання паливно-енергетичних носіїв. Міжнародні організації в розвитку світового ринку нафти і газу. Роль країн ОПЕК у розвитку світового ринку нафти і газу. Європейське співтовариство з атомної енергії (Євратом). Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ).

Міжнародне співробітництво у сфері сировинного виробництва. Поняття сировини і суть міжнародного співробітництва щодо неї. Види сировинних матеріалів. Основні напрямки розвитку міжнародного співробітництва у сфері сировинного виробництва. Вплив науково-технічного прогресу на міжнародне співробітництво у сфері виробництва сировини. Світова тенденція до зменшення потреб у чорних металах і до зростання використання пластмас. Міжнародні асоціації експортерів сировини.

Основні напрямки міжнародного співробітництва в переробних галузях промисловості. Структура переробної галузі світового господарства та її зміни. Оновлення виробничого процесу в традиційних галузях. Ускладнення техніки і технологій як причина міжнародної кооперації виробництва. Вплив міжнародних природоохоронних організацій на виробничі процеси. Роль Організації Об`єднаних Націй з Промислового Розвитку (ЮНІДО) в координації промислового виробництва країн світу.

Міжнародне агропромислове співробітництво. Визначення суті агропромислового співробітництва у світовому господарстві. Міжнародні спеціалізація та кооперація світового агропромислового виробництва. Картелізація світового аграрного виробництва. Міжнародне співробітництво у сфері виробництва продовольства.  Координаційна роль Продовольчої та Сільськогосподарської Організації (ФАО) у розвитку світового агропромислового виробництва.