Програма курсу

Змістовий модуль 1.  Європейська освітня інтеграція

Тема 1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку країни

Роль освіти в розвитку партнерства України  з іншими державами. Європейський вибір України – невід’ємна складова її подальшого розвитку. Стратегія України у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції. Стратегія Європейського Союзу (ЄС) щодо співпраці з Україною. Угода про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС. Засади співробітництва Україна-ЄС. Мета спільної стратегії співробітництва Україна-ЄС. Хронологія та коротка характеристика подій з налагодження співробітництва України і Європейського Союзу.

Адаптація законодавства України до законодавства ЄС – один з важливих інструментів створення в Україні нової правової  системи та громадянського суспільства. Головні завдання Загальнодержавної програми адаптації українського законодавства. Розвиток інформативної бази в процесі адаптації законодавства. Центр європейського та порівняльного права.

Науково-технічне співробітництво України та ЄС. Необхідність використання високого наукового потенціалу України. Співробітництво з ЄС як важливий чинник розвитку української науки. Європейський дослідницький простір. Головні тематичні програми наукових досліджень в Європейському дослідницькому просторі. Основні елементи стратегії європейських досліджень. Основні напрямки співробітництва України та ЄС у сфері науки та технологій.

Входження освіти і науки України у європейське інформаційне поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційно-технологічного та культурного розвитку. Основні напрямки співробітництва України та ЄС в галузі освіти. Програми TEMPUS i TACIS та їхні проекти.

Тема 2. Системи вищої освіти у країнах Європи і Америки

Загальні принципи формування системи вищої освіти європейських країн. Сучасні принципи побудови та завдання вищої освіти у розвинених країнах.  Унітарна і бінарна системи освіти в Європі. Диверсифікація структур вищої освіти і диверсифікація ступенів та кваліфікацій у Європі.

Системи вищої освіти окремих країн. Вища освіта Великої Британії. Вища освіта Італії. Вища освіта Німеччини. Вища освіта Франції. Вища освіта Іспанії. Вища освіта США. Вища освіта Японії. Вища освіта Польщі. Вища освіта Росії.

Система вищої освіти України. Історія розвитку вищої освіти в Україні. Формування сучасної вищої освіти України. Структура вищої освіти України. Система ступенів і звань в Україні. Організація навчання, академічний рік та екзамени у вітчизняних ВНЗ.

Порівняльний аналіз систем вищої освіти окремих країн Європи. Структура освітніх та наукових ступенів. Характеристика механізмів здобуття вищої освіти. Організація навчального року в університетах європейських країн. Оплата за навчання та фінансова підтримка студентів для навчання за кордоном. Кваліфікації вищої освіти в країнах ЄС.

Тема 3. Болонський процес як засіб інтеграції й демократизації

вищої освіти країн Європи

Основні чинники євроінтеграції вищої освіти. Необхідність універсалізації підходів до підготовки фахівців з вищою освітою у Європі. Хронологія подій Болонського процесу. Ключові позиції щодо створення єдиного Європейського освітнього і наукового простору. Залучення європейських держав у Болонський процес.

Основні документи Болонського процесу. Засади Сорбонської декларації. Основні положення Болонської конвенції. Основні акценти Празької зустрічі європейських міністрів освіти. Комюніке конференції міністрів, відповідальних за вищу освіту в Берліні. Результати конференції європейських міністрів вищої освіти у норвезькому місті Берґен 2005 року. Приєднання України до Болонського процесу.

Тема 4. Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти

Гармонізація архітектури системи європейської вищої освіти як основне завдання Болонського процесу. Визначальні властивості європейської вищої освіти: якість, конкурентоспроможність вищих навчальних закладів Європи, взаємна довіра держав і вищих навчальних закладів, сумісність структури освіти та кваліфікацій на доступеневому і післяступеневому рівнях, мобільність студентів, привабливість освіти.

Принципи формування змісту кваліфікацій і структур ступенів. Відповідність як чинник визнання кваліфікацій і компетенцій. Загальноєвропейський консенсус у визначенні ступенів. Зміна парадигми вищої освіти. Зміщення акцентів з процесу навчання на результати навчання. Зміна ролі викладача. Зміна в організації навчання. Зміна динаміки (інтенсивності) програм. Зміна методів оцінювання. Архітектура навчального плану. Компетентнісний підхід. Загальні компетенції. Спеціальні компетенції. Моделі розподілу навчального навантаження за типами курсів, рівнями і модулями. Основні принципи співпраці з розробки загальноєвропейської системи кваліфікацій і ступенів.

Технологія проектування інноваційного навчального середовища. Проектування освітнього середовища. Індивідуалізація професійного навчання. Храрактеристичні ознаки діяльності суб’єкта навчання.

Управління якістю підготовки фахівців у вищих навчальних закладах. Загальні принципи. Складові системи управління якістю підготовки кадрів. Порівняльний огляд міжнародного досвіду оцінки якості вищої освіти. Особливості систем оцінки вищої освіти в країнах Європи та Америки. Порівняльний огляд систем оцінки вищої освіти у країнах Східної Європи і СНД: ліцензування, атестація, акредитація.

Взаємовизнання дипломів як чинник інтеграції освіти. Академічне і професійне визнання. Вказівки щодо створення Додатка до Диплома. Загальні вимоги до оформлення Додатка. Особливі вимоги до оформлення Додатка до Диплома. 

Змістовий модуль 2.  Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу

Тема 5. Європейська кредитно-трансфертна система (ECTS)

Характерні особливості ECTS. Базові елементи системи: інформація (стосовно навчальних програм і здобутків студентів), взаємна угода (між закладами-партнерами і студентом), використання кредитів ECTS (визначення навчального навантаження студентів). Основні документи ECTS: інформаційний пакет, навчальний контракт, перелік оцінок дисциплін. Загальні умови користування ECTS. Можливості студента в умовах ECTS. Зобов’язання з боку навчального закладу. Переваги та проблеми ECTS.

Кредити ECTS. Загальна характеристика кредита ECTS: структура, призначення, зв’язок з академічним навантаженням студента (години занять). Особливості призначення і присвоєння кредитів ECTS. Зв’язок між кредитами ECTS і кількістю аудиторних годин. Присвоєння кредитів факультативним розділам курсів. Присвоєння студентам кредитів ECTS. Перезарахування кредитів.

Координатори ECTS. Призначення координатора ECTS. Роль координатора закладу. Роль координатора факультету. Роль координатора кафедри.

Інформаційний пакет. Зміст і структура інформаційного пакету навчального закладу. Особливості інформаційного пакету факультету.  Структура курсу з присвоєння ступенів (структурно-логічна схема, навчальний план). Опис предмета курсу. Опис дисципліни курсу.

Шкала оцінювання ECTS. Європейська система "полегшеної шкали оцінювання" навчальних досягнень студента. Сумісність різних систем оцінювання зі шкалою ECTS.

Тема 6. Принципи, шляхи і засоби адаптації вищу освіту України

до норм ECTS

Стратегічні завдання розвитку освіти України. Утвердження пріоритету освіти й науки в суспільстві. Модернізація освітянської діяльності як одна зі стратегічних цілей у сфері вітчизняної освіти.

Завдання щодо удосконалення вищої освіти України в контексті вимог Болонського процесу. Загальні напрямки узгодження і поєднання національних компонентів вищої освіти різних країн у створенні Зони європейської вищої освіти. Тенденції розвитку вищої освіти України на сучасному етапі. Відмінність та подібність системи вищої освіти України і європейських країн. Передумови входження вищої освіти України до Болонського процесу: адаптація законодавства, структурні зміни освіти, запровадження у систему вищої освіти правил і норм ECTS.

Основні завдання для створення умов щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу в навчальних закладах ІІІ – IV рівнів акредитації. Розроблення структурно-логічних схем підготовки фахівців за усіма напрямами та спеціальностями. Запровадження модульної системи організації навчального процесу. Запровадження системи тестування та рейтингового оцінювання знань студентів. Організація навчального процесу на базі програм навчання, які формуються як набір залікових кредитів.  Створення нових галузевих стандартів вищої освіти України згідно з умовами Болонського процесу. Розроблення індивідуальних графіків навчального процесу з урахуванням особливостей кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП). Зарахування на навчання до вищого навчального закладу тільки за напрямами підготовки. Удосконалення наявного та створення нового навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення навчання в умовах КМСОНП. Введення інституту викладачів-кураторів (т’юторів) індивідуальних програм навчання.

Формування інноваційного середовища у ВНЗ. Основні принципи реформування вищої освіти на інноваційних засадах. Сучасні підходи до формування змісту підготовки фахівців. Організація та науково-методичне забезпечення навчального процесу. Індивідуальна науково-дослідна робота студента з навчального курсу.

Інформатизація навчального процесу. Забезпечення комп’ютерною технікою. Комп’ютерна система управління діяльністю ВНЗ. Використання сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі та наукових дослідженнях. Розробка інтерактивних комплексів навчально-методичного забезпечення дисципліни.

Тема 7. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ України

Програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти України. Мета й основні завдання Програми. Основні заходи з підготовки та реалізації програмних положень. Педагогічний експеримент як засадничий етап влиття вітчизняної вищої освіти в Болонський процес. Розроблення та експериментальна перевірка технології застосування елементів ECTS в системі освіти України та створення сучасної системи управління якістю освітньої діяльності суб’єктів навчального процесу.

Науково-методичні засади впровадження КМСОНП у вищу освіту України. Поняття про КМСОНП як модель організації навчального процесу; заліковий кредит як одиницю виміру навчального навантаження; модуль як задокументовану завершену частину освітньо-професійної програми; змістовий модуль як систему поєднаних навчальних елементів, відповідних певному навчальному предмету. Основні терміни поняття КМСОНП та їхні визначення. Принципи КМСОНП. Форми організації навчання за КМСОНП. Структура і вимоги до складання основних компонентів КМСОНП.