Чи варто втратити можливість стати МАГІСТРОМ?

kozmenko — Mon, 07 Jan 2008 04:21:22 GMT

На днях я був здивований тим, що достатньо сильні студенти в університеті не мають наміру йти в магістратуру. Це мене й спонукало до бесіди.

Дивним є не так сам факт "небажання" бути магістром, як причина цього. Виявляється, що студенти ще й досі вважають, нібито в магістратуру треба йти тільки тим, хто хоче стати викладачем чи науковцем, а решта має бути спеціалістами.

Люди! Ми в Болонському процесі! А це не кредитно-модульна система, як помилково вважає більшість вітчизняних студентів і викладачів, а саме відсутність такого поняття, як СПЕЦІАЛІСТ.

За Болонською системою вища освіта матиме три освітньо-кваліфікаційні ступені - бакалавр, магістр, доктор.

Бакалавр у Європі - це людина з вищою освітою.

Магістр у Європі - це МАЙСТЕР своєї справи, тобто це вищий рівень вищої освіти, який дозволяє працювати на більш відповідальних (керівних) щаблях в людському суспільстві.

Рівень магістра зовсім не зобов'язує випускника йти в науку. Більше того, у деяких європейських країнах (а за болонськими документами спочатку таке передбачалося як обов'язкове) після бакалаврату випускник робить вибір піти в науку і для цього стати доктором чи піти в практику і для цього стати магістром.

У 2010 році завершиться Болонський процес і має бути створена єдина європейська система вищої освіти. Україна в Болонському процесі, а тому має відмовитися від освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст", бо такого в тій системі не передбачено.

І роботодавці також про це дізнаються і почнуть відмовляти спеціалістам при прийнятті на роботу. Уже тепер у банки, рекламні та туристичні агентства не кличуть спеціалістів, а тільки магістрів.

Що ж буде зі спеціалістами через два роки? Тут декілька варіантів розвитку.

Ті спеціалісти, які уже знайдуть до того часу роботу і добре себе зарекомендують, так і будуть працювати без якихось відчутних проблем. Щоправда, і у них може виникнути проблема з підвищенням по службі, якщо йтиметься про керівну посаду.

Ті ж спеціалісти, які мінятимуть місце роботи, можуть зіткнутися з конкуренцією з боку магістрів. Тільки стаж роботи може зіграти важливу роль, бо за інших обставин на роботу приймуть магістра.

Спеціалісти з малим стажем зможуть знаходити роботу за спеціальністю тільки за допомогою знайомств, родинних стосунків тощо.

І що тоді будуть робити спеціалісти, які захочуть підніматися кар'єрною драбиною чи просто знайти добру роботу?

Їм нічого не прийдеться робити іншого, як іти вчитися в магістратуру (можливо за набагато більші гроші, ніж це можна зробити тепер).

Тому порада моя студентам дуже проста: зробіть усе, щоб стати магістрами!!!

Крім усього іншого, для цього треба почати добре вчитися (не для мами з татом, а для себе); почати серйозно займатися науковою аналітикою і почати публікувати свої праці.

Саме так! Магістр - це добрий аналітик; це добрий прогнозист; це віртуоз у своїй спеціальності! А щоб таким стати, треба й справді добре позайматися науковими дослідженнями.

ІНДР Помилки найпоширеніші

kozmenko — Sun, 25 Nov 2007 18:33:09 GMT

Робота завжди "кидається" в очі своєю формою. Від титульної сторінки багато залежить у плані оцінки відповідальності студента, його ставлення до роботи. Неправильне оформлення титула свідчить про слабу цікавість студента до своєї роботи, про його власну недооцінку її. Адже роботу, яку любиш завжди хочеться "погладити", "підчистити" тощо.

Правильні зразки титулів є в рубриці "Для моїх студентів".

У вступній частині не завжди наявними є основні атрибути: актуальність вибраної теми; аналіз розробленості теми в літературі; мета роботи; завдання, спрямовані на досягнення зазначеної мети; об’єкт і предмет дослідження.

Теза (теоретико-методологічна частина) досить часто заповнює всю роботу, має поміститись в рамки від 2 до 2,5 сторінок.

У теорії не варто розглядати фактичний матеріал. Тут не має бути огляду конкретних економік, особливо в динаміці.

Рідко хто зі студентів описує методологію власного дослідження.

Антитеза (аналітична частина ІНДРоботи) у всіх студентів погана. Студенти забувають, що пишуть роботу з МЕВ чи МіжЕк-ки, не аналізують економічні явища і процеси, а описують правові, природничі, демографічні ситуації, не пов’язуючи їх з предметом дослідження.

Не досліджують вони економічні показники в динаміці, не вираховують тенденції. Не з’ясовують рівень впливу різних факторів на виникнення таких тенденцій.

Синтез (прогнозування та оптимізація) – це найслабше місце усіх робіт.

У кращому випадку студенти беруть готові чужі прогнози, але частіше обходяться без них.

Про власний вихід студента на пропозиції щодо оптимізації того чи іншого процесу навіть не приходиться говорити.

Висновки якщо і є, то нейтральні, не резюмують усю роботу.

У списку використаних джерел інформації часто буває або замало, або забагато. Добру роботу на двох джерелах написати майже неможливо. Використовувати багато джерел можна і треба, але немає потреби записувати в ІНДР усі. Досить подати 5-6 основних.

Оформлення має бути за алфавітом і правилами бібліографії.

Часто матеріал буває застарілим, тому що не використовуються новітні джерела інформації.

Особистий сайт Володимира Козменка

Чи варто втратити можливість стати МАГІСТРОМ?

ІНДР Помилки найпоширеніші