Починається все з того, що автор запитує: "Звідки беруть гроші?". Не в розумінні "заробляються", а, взагалі, - хто їх виробляє, як вони попадають в економіку, на ринок. Він виявив, що, навіть, професійні економісти виявилися профанами у цьому питанні і не змогли дати чіткої відповіді на це запитання по суті. Розбираючи море різної економічної літератури, він побачив що скрізь пишуть про попит і пропозицію, а також про виробництво товару, яке визначає його ціну. Але ніде не пишуть про паралельне виробництво - виробництво грошей, яке також створює вартість - вартість грошей, що визначає інфляцію. Таке виробництво грошей має дуже малу затратність, але прибуток від нього максимальний. Виходить, що ця інформація є майже секретною і ніде не подається, ніде про неї не пишуть - ніби хтось справді хоче приховати від нас важливу інформацію.

Далі автор описує багато прикладів, розглядає різні економічні моделі. Він каже, що при спілкуванні з деякими професійними економістами, ті плутають поняття закритої і відкритої системи. Справа в тому, що планета Земля в принципі є закритою економічною системою. Відповідно, для неї можна вибирати модель закритої економічної ситеми але з меншою кількістю учасників ринку. В такій моделі виходить, що при капіталістичній системі, робітники можуть ставати тільки ще біднішими і ніколи не збагатяться. Його просте дослідження показало, що гроші при такій системі завжди йдуть на верх до однієї особи, а ті папірці, які є у людей, фактично є кредитом у держави. Тобто - всі люди живуть у борг.

В кінці кінців усе це йде до повної зупинки виробництва і зубожіння населення. Поновити роботу ринку можна тільки шляхом вливання грошей у основу фінансової піраміди, якою є будь яка держава, тобто видачі грошей простим людям, які знову підуть в магазини, що поновить виробництво товару. Таким чином, капіталістична система обов'зково веде до війни між країнами, до революцій.

Читаючи закони, автор приходить до висновку, що емісійним центром в будь якій країні є центральний банк (в Україні НБУ). Він єдиний має право видавати кредити приватним банкам, які з цих грошей видають кредити людям. Оскільки НБУ видає кредити під певний відсоток, то він вже заробляє лише за рахунок відносин з приватними банками. Досліджуючи на базі законів різних країн державний статус центробанку, автор приходить до виснову, що, фактично, країною керує не президент чи парламент, а той, хто керує центробанком. Дійсно, згідно з законом, держава не має права впливати на політику центробанку. Це своєрідна приватна контора, яка на власний розсуд підтримує в країні ту чи іншу валюту шляхом її скуповування і, відповідно, здорожчання. Отож, центробанк може знищувати власну країну, підтримуючи, наприклад, долар чи жидівський шекель...

Мало того, наступний висновок який робиться полягає у тому, що навіть центробанк конеретної країни не має права на виробництво грошей. Він тільки вливає в екноміку ті гроші, які отримує від міжнародного світового банку, вузами якого і пов'язана конкретна країна.

Простий висновок, до якого приходить - світом керує жидівська мафія - павук зі шістьма лапками, який охопив Земну кулю. І, щоб це зрозуміти, не потібно складати складні теорії про жидівську матрицю і все таке... Достатньо відкрити потрібні закони і все прочитати.

Ось так, якщо коротко і своїми словами...

Якщо на цю тему написано багато книжок, то тут одне з двох:
1. Або вона дійсно недостатньо вивчена і перебуває на стадії дослідження, тому й так багато книжок.
2. Або за багатослів'ям і пустослів'ям намагаються приховати конкретну і важливу інформацію.
При чому другий варіант видається більш ймовірним, бо перший випадок смішний - як можна досліджувати те, що працює століттями...

Але суть навіть не в цьому, а в тому, що якщо НБУ виробляє гроші і дає їх робітнику, то немає значення - заробив він їх чи не заробив - це кредит, отже робітник - боржник в будь якому випадку.

Так як ти говориш було би лише в тому випадку, якби учасники ринку нічого не заробляли і постійно не збільшували свій прибуток. Але чим більше грошей вкладається, тим більше заробляється. Тоді гроші рухались би по колу і ніде на застрявали б - подібно до електричного струму: електрони-гроші рухаються по провіднику-ринку. У нашому випадку електрони застяють в конкретних вузлах електричного кола і створюють додатковий потенціал, а зняти потенціал можна лише шляхом емітування, вкладення грошей-електронів у низ піраміди. Подумай, може я і не правий, але мені здається, що так воно і є.

"...Жидюга
Дрижить, iзiгнувшись
Над каганцем: лiчить грошi
Коло лiжка, клятий."

Або Іван Франко:

"Коли я ознайомився з партіями марксистів, соціалістів, лібералів та демократів, то за спиною кожної з них я побачив хитрий писок жида."

Слово "жид" використовується практично у всіх європейських мовах і є ознакою "європейськості" мови. А я вважаю, що Україна це Європа і, відповідно, мова наша європейська:

В Польщі — ŻYD (жид);
в Чехії — ŽID (жид);
в Словаччині — ŽID (жид);
в Угорщині — ZSIDÓ (жидо);
в Словенії — ŽID;
в Хорватії — ŽID;
в Сербії — ЖИД;
в Черногорії — ЖИД;
в Македонії — ЖИД;
в Болгарії — ЖИД;
В Эстонії — Juut (жид);
в Фінляндії — Juuta-lainen (жидо-лайнен);
в Литві — ŽID (жид);
в Латвії — ŽĪDS (жидс);
в Румунії — Jidan (жидан);
в Греції — Юда;
в Німеччині — JUDE (Юде);
в Франції — JUIF (Жвиф);
в Англії — JEW (Джу);
в Іспанії — JUDA (Юда);
в Італії — JUDA (Джуда);
в Грузії — ДЖУГА.

Висновок щодо жидівського керівництва слідує з аналізу національності основних світових економічних гравців, також з так званої теорії змови, з антиглобалістського руху (який є рухом проти жидівського світового керівництва), і найголовніше - з відносин між світовим банком і НБУ.

У нашій державі на даний час восхваляється і зовсім не забороняється слово "москаль". Це слово звучить на телебаченні, його кажуть всі, в тому числі й викладачі в універсі . А от слово "жид" заборонено. Чому? Тому, що влада в країні орієнтується на захід: на Вашингтон, на НАТО, на долар. Тобто - на жидів.

Таку політику я не можу назвати національною, а економіка не є, як Ви сказали, протекціонованою, не є національно орієнтованою. Таким чином, влада у нас зовсім не національна. І ще не відомо, що краще: москаль чи жид. Хоча в москалів теж влада повністю в жидівських руках, вони в своїй державі у значно гіршому становищі, ніж ми...

Насамперед влада має орієнтуватися на нормальне життя кожної людини, а не на "захід" чи на "схід". Просто "захід" уже пройшов різні митарства і стабілізувався в плані нормального життя.
Звичайно, там є свої мінуси, але плюсів більше, ніж на "сході".
Щодо нинішньої фінансової кризи, то вона помітна лиш на фоні нинішнього життя, а от навіть на фоні кризи 70-х вона - благодать.

Добавлено (18.11.2008, 00:15)
---------------------------------------------
Ось натрапив на фільм саме на тему про те, звідки беруться гроші - все розкладено по поличках і показано на пальцях. Kozmenko, ШВеД, обов'язково подивіться фільм і скажіть свою думку - мені цікаво.

Добавлено (21.11.2008, 00:18)
---------------------------------------------
А це повчальна казочка.